Наукова періодика України - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Простий
пошук

Розширений
пошук

Покажчики

Професійний
пошук

Рубрикатор
НБУВ

Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски

Журнали та продовжувані видання

Автореферати дисертацій

Реферативна база даних

Наукова періодика України

Тематичний навігатор

Авторитетний файл імен осіб

	Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox"

Вид пошуку

Повнотекстовий пошук

Знайдено в інших БД:

Книжкові видання та компакт-диски (1)

Реферативна база даних (10)

Список видань за алфавітом назв:

A B C D E F G H I J L M N O P R S T U V W

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Авторський покажчик Покажчик назв публікацій

Пошуковий запит: (<.>A=Удовікова Н$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11
1.	Дємєнкова І. Г. Роль спадковості у виникненні первинної олігоменореї [Електронний ресурс] / І. Г. Дємєнкова, Н. О. Удовікова // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - № 2. - С. 97-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2015_2_28 Попередній перегляд: Завантажити - 169.956 Kb Зміст випуску Цитування
2.	Удовікова Н. О. Гонадотропна функція гіпофіза при первинній олігоменореї в дівчаток-підлітків [Електронний ресурс] / Н. О. Удовікова // Український журнал дитячої ендокринології. - 2016. - № 1. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2016_1_7 Мета роботи - визначити рівень гонадотропних гормонів у дівчат-підлітків з первинною олігоменореєю (I ОМ) під час їх першого звернення по медичну допомогу з урахуванням тривалості існування ОМ на момент обстеження. Визначено вміст у сироватці крові лютеїнізувального (ЛГ) і фолікулостимулювального (ФСГ) гормонів у 134-х дівчат віком 13 - 17 років з I ОМ. Хворих було розподілено на 2 групи залежно від тривалості існування I ОМ: 1-ша група - з тривалістю ОМ до 2-х років, 2-га група - більше 2-х років. У групу порівняння (ГП) ввійшли 44 дівчини такого ж віку з регулярним менструальним циклом (регМЦ): ГП 1 - 24 дівчини з менструальним віком до 2-х років, ГП 2 - 20 дівчат із менструальним віком більше 2-х років. Середні значення рівня ЛГ у пацієнток обох порівнюваних груп достовірно вищі, ніж у відповідних ГП. Підвищення рівня співвідношення ЛГ/ФСГ реєстрували лише в дівчат із тривалістю ОМ до 2-х років у порівнянні з ГП 1. Підвищення рівня ЛГ у дівчат із 2-ї групи відмічалося достовірно частіше, ніж у хворих 1-ї групи (78,3 і 58,5 % відповідно; <$Eroman P sub phi ~<<~0,05>). У пацієнток з I ОМ найчастіше реєстрували дисгонадотропінемію (дисГНТ) (53,1 %), частота нормоГНТ у хворих з тривалістю ОМ до 2-х років відмічалася достовірно частіше, ніж гіпо- та гіперГНТ, дані яких не відрізнялися (27,1 і 10,5 % відповідно; <$Eroman P sub phi ~<<~0,01>). Висновки: у дівчаток з I ОМ найчастіше реєструються дисГНТ та ізольоване підвищення ЛГ. Зі збільшенням строків існування ОМ зростає частота високих значень ЛГ і дуже рідко спостерігається зниження рівня ЛГ у сироватці крові. Поєднання підвищення ЛГ за нормальних значень ФСГ, а також підвищення індексу ЛГ/ФСГ свідчать про ризик формування синдрому полікістозних яєчників. Завантажити весь випуск Зміст випуску Реферативна БД Цитування
3.	Удовікова Н. О. Особливості рівнів статевих гормонів у дівчаток-підлітків із первинною олігоменореєю [Електронний ресурс] / Н. О. Удовікова // Здоровье женщины. - 2016. - № 3. - С. 138-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_3_32 Мета дослідження - визначення рівнів статевих гормонів у дівчаток-підлітків з первинною олігоменореєю (I ОМ) під час їх першого звернення по медичну допомогу з урахуванням тривалості ОМ (тривОМ) до моменту обстеження. Визначено вміст у сироватці крові естрадіолу (E2) і тестостерону (Т) в двох групах хворих 13 - 17 років із I ОМ: 1-а група - з тривОМ до 2 років, 2-а група - з тривОМ більше 2 років. Групу контролю (ГК) склали 44 дівчинки того самого віку з регулярним менструальним циклом. Статистичне оброблення результатів проведено з використанням пакета програм "Statgraphics Centurion". Установлено, що концентрація E2 в крові хворих залежить від тривОМ на момент обстеження. Нормоестрогенемія у 1,5 разу частіше виявляється у дівчаток 2-ї групи, ніж у 1-й групі, гіпоестрогенемія є більш характерною для пацієнток 1-ї групи. Гіпоестрогенемію за нормального та зниженого значень індексу маси тіла (ІМТ) у дівчаток 1-ї групи реєстрували у 2 рази частіше, ніж у 2-й групі. За надмірної маси тіла та ожиріння вміст E2 в крові не відрізняється від контролю. Майже у третини хворих обох груп рівень Т перевищує контрольні дані. Частота різних рівнів Т не залежить від ІМТ і тривОМ. Зі збільшенням тривалості первинної ОМ підвищується частота нормоестрогенемії та у 1,5 разу знижується частота гіпоестрогенемії. Рівень E2 залежить від ІМТ. Зі збільшенням терміну тривалості ОМ за зниженого та нормального значень ІМТ частота гіпоестрогенемії знижується, за надмірної маси тіла і за ожиріння вміст у крові E2 не відрізняється від контролю. Частота різних рівнів Т не залежить від ІМТ і тривалості ОМ. Висока частота гіпертестостеронемії у хворих із І ОМ (28,0 %) може бути однією з причин виникнення стійкої ОМ вже на першому році після менархе та є ризиком формування синдрому полікістозних яєчників у подальшому. Попередній перегляд: Завантажити - 342.715 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
4.	Диннік В. О. Досвід застосування вагінальних пробіотиків при лікуванні вульвовагінітів у дівчат [Електронний ресурс] / В. О. Диннік, Н. О. Удовікова, О. Ю. Шелудько, Т. М. Козьмук // Здоровье ребенка. - 2016. - № 4. - С. 15-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_4_4 З метою визначення доцільності використання комплексу лактобактерій для поліпшення мікробіоценозу піхви обстежено 37 дівчат віком від 8 до 16 років із вульвовагінітами. Проведене дослідження показало, що застосування комплексу лактобактерій у дівчат у періоді гормонального покою хоч суттєво і не впливає на зміни мікробіоценозу піхви, проте зменшує кількість рецидивів у 1,32 раза. Використання їх у періоді пубертату свідчить про високу ефективність, дозволяє досягти повного клінічного та мікробіологічного одужання, знизити кількість рецидивів у 1,43 раза. Попередній перегляд: Завантажити - 228.786 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
5.	Удовікова Н. О. Ефективність лікування дівчатпідлітків із первинною олігоменореєю [Електронний ресурс] / Н. О. Удовікова // Український журнал дитячої ендокринології. - 2016. - № 4. - С. 18-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2016_4_5 Попередній перегляд: Завантажити - 1.274 Mb Зміст випуску Цитування
6.	Левенець С. О. Ефективність загальностимулювальної регулювальної терапії у дівчаток-підлітків із гіпоменструальним синдромом [Електронний ресурс] / С. О. Левенець, О. Г. Верхошанова, Н. О. Удовікова, Д. А. Кашкалда // Здоровье женщины. - 2017. - № 3. - С. 37-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_3_8 Мета дослідження - визначення найближчої та віддаленої ефективності негормонального загальностимулювального лікування у дівчаток із олігоменореєю та вторинною аменореєю (гіпоменструальним синдромом - ГМС). Обстежено 86 дівчаток віком 13 - 18 років із ГМС. Використано імуноферментний (ЛГ, ФСГ, ПРЛ, Е2, тестостерон, інсулін) і фотометричний методи (вітамін Е у сироватці крові), УЗД органів малого таза. У терапію були включені біостимулятори, адаптогени, вітамінно-мінеральні комплекси, за показаннями - бігуаніди та ципрогептадин. Встановлено, що найближча ефективність лікування значно знижується за гіпоплазії матки (ГПМ) (36,7 % проти 60,8 % без гіпоплазії), підвищення вмісту в крові ФСГ, ЛГ та за наявності гіпоестрогенемії, у дівчаток із ГПМ - ще й за підвищення рівня тестостерону. Віддалена ефективність (через 1 - 3 роки після початку лікування) залежить від тривалості ГМС, знижується за його тривалості без лікування протягом 2 років і більше (43,3 % проти 55,9 % за меншої тривалості ГМС). Із гормональних показників на віддалену ефективність негативно впливає вихідна гіпоестрогенемія, яку за відсутності ефекту реєструють у 80 % дівчаток із ГПМ та у 2 рази рідше - у разі позитивних результатів. У групі хворих із об'ємом матки, який відповідає віку, вихідну гіпоестрогенеміїо у разі позитивного ефекту мали 11,1 % дівчаток, за негативного - у 3 рази більше. Зроблено висновки, що для підвищення ефективності лікування дівчаток-підлітків із ГМС необхідне подальше удосконалення негормональних методів із широким залученням немедикаментозних засобів та уточнення показань для призначення гормональних препаратів. Попередній перегляд: Завантажити - 355.029 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
7.	Левенець С. О. Профілактика олігоменореї та вторинної аменореї в дівчатпідлітків [Електронний ресурс] / С. О. Левенець, Т. А. Начьотова, Н. О. Удовікова, С. В. Новохатська // Український журнал дитячої ендокринології. - 2017. - № 2. - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2017_2_6 Мета роботи - розробити прогностичні таблиці, які надають лікареві змогу ще під час першого огляду дівчини порушити питання про можливість виникнення гіпоменструального синдрому (ГМС). Обстежено 151 пацієнтку з первинною олігоменореєю (I ОМ), 85 хворих із вторинною оліго-менореєю (II ОМ) та 305 дівчат із вторинною аменореєю (ВА) віком 13 - 18 років, а також 102 дівчини такого ж віку з регулярним менструальним циклом. Дані про частоту гірсутизму, появи менархе в популяції одержано під час проведення профілактичних оглядів 1650 підлітків м. Харків та Харківської області. Нормативні значення індексу маси тіла для кожного віку визначали за перцентильним методом. Стан гемодинаміки внутрішніх статевих органів визначали за загальноприйнятою методикою. Оцінювали прогностичну значущість і інформативність усіх чинників ризику, що вивчалися. Встановлено, що прогностичними ознаками щодо формування I ОМ є ранній репродуктивний вік матері на момент народження дівчини, порушення менструальної та репродуктивної функцій у матері, пізнє менархе, інвертований пубертат, загроза переривання вагітності у пренатальному анамнезі у дівчини; II ОМ - несвоєчасне менархе, ожиріння, виражений гірсутизм; ВА - пізнє менархе і порушення менструальної функції у матері, а також її ранній вік на момент пологів, обтяжений перинатальний анамнез, дефіцит маси тіла, виражений гірсутизм та пізнє менархе у дівчини. Зниження систолічної швидкості кровотоку в матковій артерії виявилося чинником ризику всіх порушень менструальної функції. Висновки: визначені прогностичні показники є підставою для відбору дівчат до груп ризику щодо виникнення ГМС. У профілактичних заходах щодо запобігання виникненню ГМС повинні брати участь лікарі різних спеціальностей, насамперед педіатри та сімейні лікарі. Попередній перегляд: Завантажити - 1.186 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
8.	Левенець С. О. Функція репродуктивної системи в матерів дівчат із гіпоменструальним синдромом [Електронний ресурс] / С. О. Левенець, Т. А. Начьотова, О. Г. Верхошанова, Н. О. Удовікова, С. В. Новохатська // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Т. 3, № 3. - С. 53-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2017_3_3_13 Попередній перегляд: Завантажити - 131.84 Kb Зміст випуску Цитування
9.	Левенець С. О. Гормональнометаболічні показники в дівчатокпідлітків із гіпоменструальним синдромом із різною ефективністю негормонального лікування [Електронний ресурс] / С. О. Левенець, Т. А. Начьотова, Н. О. Удовікова, Д. А. Кашкалда // Український журнал дитячої ендокринології. - 2018. - № 1. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2018_1_5 Попередній перегляд: Завантажити - 1.441 Mb Зміст випуску Цитування
10.	Левенець С. О. Віддалені результати лікування спіронолактоном дівчат-підлітків із гіпоменструальним синдромом [Електронний ресурс] / С. О. Левенець, Н. О. Удовікова, С. В. Новохатська, Д. А. Кашкалда, О. Ю. Шелудько // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_8_7 Мета дослідження - визначення клініко-анамнестичних і гормонально-метаболічних показників, які впливають на віддалені результати лікування спіронолактоном. Обстежено 78 дівчат віком 13 - 17,5 року з гіпоменструальним синдромом (ГМС: олігоменорея (ОМ), вторинна аменорея (ВА)) через 2 роки і більше після початку лікування спіронолактоном (3 десятиденних курси). Вивчали хронологічний, менструальний вік (МВ), перинатальний анамнез, тривалість ГМС до початку лікування, індекс маси тіла (ІМТ), об'єм матки за даними ультразвукового дослідження органів малого таза, ступінь вираженості гірсутизму, вміст у крові гонадотропних, статевих гормонів, пролактину, інсуліну імуноферментним методом. Визначали прогностичний коефіцієнт (ПК) і його інформативність (І). Критерієм ефективності лікування слугувала наявність самостійного регулярного менструального циклу. Віддалена ефективність лікування при ОМ досягала 62,9 %, при ВА - лише 20,1 % (p << 0,001). Найбільш прогностично значущими щодо позитивних результатів лікування є МВ до 2-х років (ПК = +5,13; І = 0,542), щодо негативних результатів ВА (ПК = -3,54; І = 0,545), гірсутизм II - III ст. за шкалою Феррімана - Галвея, підвищений рівень лютеїнізувального гормону (ПК = -3,52; І = 0,59) і знижений вміст у крові естрадіолу (ПК = -3,68; І = 0,36). Віддалена ефективність лікування спіронолактоном протягом трьох місяців у 3 рази є кращою при ОМ, ніж при ВА. Дівчата з ГМС потребують обстеження і лікування вже у перші 1 - 1,5 року після менархе. Особливу увагу слід приділяти дівчатам із вираженим гірсутизмом і таким, в яких розлади менструальної функції зберігаються протягом 2-х років і більше, з високим вихідним рівнем лютеїнізувального гормону та зниженим вмістом у крові естрадіолу. Попередній перегляд: Завантажити - 468.664 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
11.	Левенець С. О. Клініко-гормональні особливості дівчатпідлітків із первинною та вторинною олігоменореєю [Електронний ресурс] / С. О. Левенець, Н. О. Удовікова, С. В. Новохатська // Український журнал дитячої ендокринології. - 2019. - № 2. - С. 28-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2019_2_7 Попередній перегляд: Завантажити - 1.631 Mb Зміст випуску Цитування

Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів

Пам`ятка користувача

Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського